четвер, 12 листопада 2015 р.

СЦЕНАРІЙ ПРОВЕДЕННЯ ПЕРШОГО УРОКУ З ЕЛЕМЕНТАМИ ТРЕНІНГУ



«Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була.»


Мета: поглибити знання учнів про патріотизм; привернути увагу учнів до сталості традиції боротьби за незалежність і патріотичності українського народу, сприяти зацікавленості і бажанню виявляти патріотичні якості в повсякденному житті; виховувати почуття національної гордості, любові до України.
Обладнання та оформлення: державні клейноди України, національно-культурні символи і обереги; тематичні ілюстрації; пісні про Україну, комп’ютер; М/М проектор; фліпчарт або дошка.



Хід уроку


  1. Привітання/ вступне слово вчителя (3 хв).
Радо вітаючи Вас, мої любі, у світлому й затишному нашому класному приміщенні, я все ж відчуваю і легкий смуток. Цей навчальний рік останній у вашому шкільному житті, ви ступили на фінішну доріжку й маєте наразі переоцінити власні пріоритети, спрямувавши усі зусилля на закладення міцного підмурку подальшого дорослого життя. Яким воно буде у відблиску тривожних зірниць нашого сьогодення?
Кожне покоління людей проходить через свою череду проблем і випробувань, формулює свої відповіді на одвічні питання пошуку свого коріння, ідентифікації себе з певним народом: «Звідкіль я? Хто я в рідній стороні?»; тривожного зазирання у власне майбутнє: «Ким виросту? Чи буду з Богом в серці?». Революція гідності й подальші суспільно-політичні події 2014-2015 рр. додали до цього переліку не менш важливі питання патріотичного пориву, які кожна поважаюча себе людина наразі визначає як доленосні: «Що я можу зробити для миру й процвітання своєї держави? Чим Україні я освітлю дні?»
Слава країни - це не лише її територія, мова, природні багатства, а головне - люди, які своїми здобутками прославляють країну на весь світ. Слід згадати найвидатніших з-поміж тих, чиї імена назавжди увійшли в історичну пам’ять, у душу народу українського.
Тарас Григорович Шевченко - український поет, філософ, письменник, графік, художник, політик, громадський діяч, і, як кажуть самі українці, духовний батько сучасного українського народу.
Григорій Сковорода - педагог, поет, просвітитель, філософ, автор трактатів, байок, пісень.
Микола Лисенко, український композитор, автор опер «Тарас Бульба», «Наталка Полтавка», «Енеїда», автор дитячих опер і оперет.
Михайло Грушевський - історик, організатор української науки, професор, автор ілюстрованої історії України.
Борис Патон всесвітньо відомий вчений у сфері металургії і технології металів, академік, президент Національної АН України, автор технології зварювання тканин.
Ігор Тамм - видатний фізик-теоретик, лауреат Нобелівської премії з фізики. Його дитинство пройшло у Єлисаветграді (нині Кіровоград), закінчив Єлисаветградську чоловічу гімназію (1913 р.).
Микола Амосов - видатний український лікар, учений у сфері серцево- судинної хірургії, біокібернетик.
Леонід Каденюк - перший космонавт незалежної України, Г ерой України.
Відомі українські спортсмени:
Сергій Бубка (стрибки з жердиною), Лілія Подкопаєва (спортивна гімнастика), Оксана Баюл (фігурне катання), Яна Клочкова (плавання), Олег Блохін і Андрій Шевченко (футбол), Ірина Дерюгіна і Ганна Безсонова (художня гімнастика), брати Віталій та Володимир Клички, Василь Ломаченко і Олександр Усик (бокс).
Україна - одна з найбільших держав Європи. За офіційною статистикою на 1 січня 2014 року в Україні проживає 45,5 мільйонів осіб. За цим показником Україна займає 29 місце у світі. Оскільки це велика країна, то живуть у ній люди різних національностей. Поряд з українцями на території України проживають представники понад 100 національностей.
А зараз ми з вами проведемо
Конкурс «Мовознавство для допитливих»:
Завдання: Здійсніть подорож містами України і скажіть, хто вас зустріне:
у Києві - (киянин);                    у Донбасі - (донбасівець);
у Кіровограді - (кіровоградець); в  Одесі - (одесит);
у Харкові -(харків’янин);          у Чернівцях - (чернівчанин);
у Львові - (львів’янин);                    у Чернігові - (чернігівець);
у Сумах - (сумчанин);                   у Полтаві - (полтавчанин).
У прислів’ях, приказках, крилатих виразах втілені моральні цінності українського народу, які живуть сотні років та висвітлюють найвищу мудрість - як бути Людиною.
2.  Конкурс «Дерево мудрості».
(На гілках виробленого з паперу дерева висять незакінчені прислів’я. Учням пропонуємо закінчити їх).
«Без верби і калини.» (немає України).
«Людина без рідної землі.» (як соловей без гнізда).
«За рідний край.» (життя віддай).
«Та земля мила.» (де мати народила).
«За народ і волю.» (віддамо життя і долю).
«Жити - .» (Вітчизні служити).
«Нема на світі другої України.» (немає другого Дніпра).
Пропоную і нам з вами замислитися сьогодні над деякими з них, а саме осмислити необхідність і сутність патріотизму та визначитися із власними бажаннями і ресурсними можливостями долучитися до патріотичного руху.
3.Інформаційне повідомлення «Патріотизм як цінність і основа консолідації нації» (7 хв)
Мета: сприяти осмисленню й розумінню учнями понять «патріотизм» і «людина-патріот», розвитку критичного й асоціативного мислення.
Хід проведення:
Учитель презентує мультимедійну презентацію на тему патріотизму.
З давніх-давен патріотизм є невід’ємною частиною життя кожного народу. Традиційно це слово означало любов до роду і народу, рідної землі, родини.
Українські вчені-педагоги, які займаються проблематикою патріотизму й патріотичного виховання пропонують нам таке визначення патріотизму:
Патріотизм – це особливе почуття-цінність, яке характеризує ставлення особистості до народу, Батьківщини, держави та до самої себе. Базовими складниками патріотизму є: любов до України, що насамперед виявляється в історико-культурній пам’яті; відданість Батьківщині; спрямованість вчинків людини на її благо; готовність до самопожертви; наявність почуття власної гідності.
4. Бесіда
Перелік орієнтовних запитань:
  1. Як ви розумієте вислів «відданість Батьківщині»? (Це одухотворена любов’ю до Батьківщини готовність до соціально значущої діяльності, вірність ідеалам Батьківщини, своєму громадянському обов’язку, готовність відповідально виконувати свої обов’язки; «розчинятися» у своїй справі).
  2. Як учень може виявити відданість Батьківщині? (Насамперед, через соціальну ініціативу і соціально значущу діяльність; через сумлінне виконання власних обов’язків; через готовність зробити щось корисне для класу, школи, громади тощо).
  3. Якщо учні виявлятимуть відданість Батьківщині, чи вплине це на їхніх батьків?
  4. Чи матиме діяльність учня, спрямована на вияв відданості Батьківщині, вплив на його однолітків? У чому це проявлятиметься?
  5. Що, на вашу думку, відчуває учень, який здійснив вчинок, що презентує його відданість Батьківщині?
  6. Чи знаєте ви людей, відданих Батьківщині? Чи знаєте ви учнів, відданих Батьківщині?
  7. Хто може назвати себе відданим Батьківщині? Які ваші вчинки свідчать про це?
  8. Пригадайте, якими були ваші почуття, коли ви здійснили цей вчинок?
  9. Хто бачив чи чув про ваш вчинок? Як відгукнувся про вас? Як відреагували на ваш вчинок вчителі, батьки, друзі?
  10. Чи відчували ви в цей момент повагу до себе? Що ще ви відчували?
  11. Чи хотіли б ви ще виявити відданість Батьківщині?
  12. Що ви готові для цього зробити?
5. Вправа для емоційного наснаження «Подарунок від душі» (5 хв)
Мета: активізувати учасників, підвищити їхній позитивний настрій.
Хід проведення:
Учитель пропонує учням по колу передати сусідові праворуч невербально умовний подарунок, щоб засвідчити своє прихильне чи толерантне ставлення. Учні виконують вправу, передаючи сусіду праворуч умовну кульку, цукерку, квіточку, повітряний поцілунок, усмішку тощо.
6. Робота в групах. Вправа «Порадимося з ВЕЛИКИМИ» (25 хв)
Мета: актуалізувати знання щодо ролі видатних діячів української культури у державотворенні й визвольних змаганнях українського народу, сприяти визначенню власної патріотичної позиції.
Матеріали: цитати відомих культурних діячів, поетів і письменників, педагогів і діячів науки.
Хід проведення:
Учитель об’єднує учнів у три підгрупи за ознакою традиційних символів, що називаються навскидку самими старшокласниками (наприклад: «козак», «верба», «рушник»). Далі групам пропонуються цитати моральних авторитетів української нації щодо проблеми патріотизму, української державності, долі нації тощо.
Наприклад:
  • «Тепер, як ніколи, ми мусимо змагатися за спільноту в нації і за братерство в народі. Але, йдучи за тими гаслами, ми повинні дбати, щоб вони були не лише «міддю бряцаючою», а найглибшою правдою, для якої варто жити і вмирати» (Олена Теліга).
  • «Вся історія України — це боротьба двох сил: конструктивної, що скупчує українську потугу, щоб звернути її назовні, і руїнної, що розпорошує її у взаємному самопожиранні та несе розбиття і розклад» (Олег Ольжич).
  • «Я знаю вас, нащадки запорожців! Я вірю вам і кланяюсь чолом. Дивлюсь на вас – і вірою займаюсь, І б’ю своїм поламаним крилом» (Олександр Олесь).
Думка, висловлена в цитаті, має бути прокоментована учасниками групи, які  обов’язково пояснюють своє бачення авторського твердження, аргументують власну позицію. На підготовку відводиться 10 хв, наробки групи презентуються перед класом. Представники інших груп і вчитель можуть задавати питання на уточнення або виступати з доповненнями.


7. Завершення роботи. Вправа «Піраміда позитивних вражень» (10 хв)
Мета: закріпити позитивну емоційну атмосферу за результатами проведеного уроку.


Хід проведення
Заключне слово учителя: ось і добігає кінця наш перший урок в цьому навчальному році. На підсумок пропоную кожному з вас вийти до центру кола з простягнутою долонею вниз рукою і сказати про те, яке здобуте сьогодні під час уроку позитивне відчуття він закладає до основи піраміди. (Долоні учнів поступово накладаються одна на одну – утворюється «піраміда позитивних вражень»).
Дякую всім за злагоджену роботу, результати якої ще раз довели, що єдність, спільна праця – то потужна сила.

Отже, пам’ятаймо про це повсякденно, робімо для нашої єдності кожен по силам своїм – і віримо у наше мирне, щасливе майбутнє. А на завершення дозвольте подарувати вам оптимістичну пісню відомого гурту «Гайдамаки» про перемагаючу силу нашої єдності.

Немає коментарів:

Дописати коментар